Верховна Рада України включила до порядку денного п’ятнадцятої сесії законопроєкт № 13345, який пропонує дозволити звільнення мобілізованих з військової служби, якщо суд визнав їхній призов незаконним. Ця ініціатива має на меті усунути існуючу прогалину в законодавстві, що дозволить військовослужбовцям, чий призов був визнаний протиправним, легально завершити службу.
Прогалини у чинному законодавстві та мета законопроєкту
В умовах повномасштабної збройної агресії проти України мобілізаційні процеси є критично важливими для захисту держави. Проте, як зазначають автори законопроєкту, незважаючи на необхідність цих процесів, вони повинні відбуватися виключно в межах закону та з дотриманням конституційних прав громадян. На практиці трапляються випадки, коли призов здійснюється з порушенням встановлених процедур.
Наразі, навіть після того, як суд визнає призов особи незаконним, чинне законодавство не передбачає відповідної підстави для її звільнення з військової служби. Це створює парадоксальну ситуацію, коли мобілізовані особи, незважаючи на судове рішення, змушені продовжувати службу. Така ситуація суперечить принципам верховенства права та нівелює ефективність судового захисту як однієї з гарантій конституційних прав.
Законопроєкт № 13345 пропонує внести зміни до частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», доповнивши її новим пунктом. Згідно з ним, військовослужбовці зможуть бути звільнені зі служби під час дії воєнного стану «у зв’язку з набранням законної сили рішення суду, яким визнано протиправним призов на військову службу під час мобілізації».
Позиції експертів та Міністерства оборони
Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) висловило певні застереження щодо формулювання законопроєкту. Зокрема, експерти зауважують, що з тексту не зовсім зрозуміло, що саме мається на увазі під «визнанням судом протиправним призову на військову службу». Це може стосуватися порушення порядку вручення повісток, проведення військово-лікарських комісій, визнання незаконним окремого наказу уповноваженої особи ТЦК та СП або інших аспектів.
Фахівці побоюються, що використання невизначених юридичних конструкцій може призвести до численних зловживань правами, надмірного навантаження на судову систему та навіть створити загрози національній безпеці. Проте, незважаючи на ці застереження, Міністерство оборони України офіційно підтримує законопроєкт. Якщо закон буде ухвалено, він формально закріпить механізм звільнення військовослужбовців за рішенням суду, що є важливим кроком для забезпечення верховенства права та захисту конституційних прав громадян.
Юристи наголошують, що ухвалення цього законопроєкту потенційно підвищить довіру громадян до судової системи та державних органів, оскільки у випадку порушення мобілізаційних процедур з’явиться чітка правова можливість для виправлення ситуації.
Досвід Європи: оборона без свавілля
На тлі обговорення мобілізаційних процедур в Україні варто звернути увагу на досвід європейських країн. Багато з них скасували обов’язковий призов, проте деякі відновили його або зберегли через геополітичні загрози, зокрема російську агресію. Це свідчить про те, що Європа не відмовилася від оборони, але прагне уникнути свавілля під час мобілізації.
- Австрія: Усі чоловіки повинні зареєструватися на військову службу після досягнення 18 років.
- Швейцарія: Усі військовозобов’язані чоловіки призиваються на службу з 19 років, з можливістю заміни на цивільну службу за переконаннями.
- Естонія: Обов’язкова військова служба для чоловіків триває від восьми до одинадцяти місяців.
- Фінляндія: Кожен чоловік віком від 18 до 60 років проходить військову службу, після чого стає резервістом.
- Норвегія: Призов здійснюється з 18 років, служба можлива до 44 років, а у випадку війни — до 55.
- Литва: Обов’язкову військову службу було відновлено у 2016 році через напруженість у відносинах з Росією.
- Швеція: Обов’язкова військова повинність була відновлена у 2017 році через зростання загроз національній безпеці.
- Нідерланди: Офіційно діє обов’язкова військова служба, але обов’язкової явки немає.
- Франція: Була однією з перших, хто ввів обов’язковий призов, але згодом поступово скасувала його, як і більшість країн Європи.
Ці приклади демонструють, що ефективна оборона може поєднуватися з чіткими правовими рамками та повагою до прав громадян, що є важливим уроком для України у процесі вдосконалення мобілізаційних механізмів.
За матеріалами https://sud.ua/