Зображення: Національна поліція Херсонщини
Депутату Херсонської райради оголошено підозру за приховування понад 13 мільйонів гривень майна
Правоохоронці Херсонщини повідомили про підозру депутату Херсонської районної ради першого скликання, який, за даними слідства, протягом двох років поспіль умисно не вносив до своїх антикорупційних декларацій відомості про понад 50 об’єктів нерухомого майна. Загальна вартість незадекларованих активів перевищує 13 мільйонів гривень, що становить понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Про це повідомили у відділі комунікації поліції Херсонської області з посиланням на першого заступника начальника Херсонського районного управління поліції Юлію Скибу.
Ключові факти справи
- Фігурант: 43-річний житель Херсона, депутат Херсонської районної ради першого скликання та фізична особа-підприємець.
- Період порушень: Декларації за 2023 та 2024 роки, подані у березні 2024 та березні 2025 років відповідно.
- Суть обвинувачення: Умисне приховування відомостей про понад 50 об’єктів нерухомого майна.
- Вартість незадекларованого: Понад 13 398 449 гривень.
- Правова кваліфікація: Ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації).
Деталі незадекларованих активів
Як встановили правоохоронці під час досудового розслідування, задекларовані депутатом відомості суттєво розходилися з дійсною картиною його майнового стану. Чоловік, бувши зобов’язаним відображати повну та достовірну інформацію про все майно, яким він володіє або користується, проігнорував цю вимогу закону.
Серед прихованих об’єктів виявилися:
- Десятки орендованих та власних сільськогосподарських земельних ділянок загальною площею сотні гектарів, що, за даними слідства, свідчить про активну аграрну діяльність фігуранта.
- Чотири житлові будинки, розташовані у селі Подо-Калинівка.
- Чотири квартири та одне паркомісце у місті Херсоні.
Загальна вартість цього незадекларованого майна, як вже було зазначено, перевищує 13 мільйонів гривень.
Контекст: Прозорість та відповідальність посадовців
Система електронного декларування майна та доходів є одним із ключових інструментів у боротьбі з корупцією в Україні. Вона покликана забезпечувати прозорість діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, запобігаючи неправомірному збагаченню та конфліктам інтересів. Щорічне подання декларацій з достовірними відомостями є прямим обов’язком кожного, хто обіймає відповідальні посади у владі.
Правоохоронні органи, зокрема поліція та прокуратура, відіграють важливу роль у верифікації поданих декларацій та притягненні до відповідальності осіб, які свідомо подають неправдиві або неповні дані. Такі розслідування є частиною системних зусиль держави щодо зміцнення доброчесності та підзвітності у публічному секторі.
Що це означає для читача
Цей випадок є яскравим прикладом того, як правоохоронні органи виявляють та документують факти приховування майна посадовцями. Для пересічного громадянина це означає, що система контролю за деклараціями працює, і спроби обійти її не залишаються безкарними. Порушення правил декларування підриває довіру суспільства до влади та свідчить про потенційну схильність до корупційних діянь.
Для самого депутата підозра за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України означає початок серйозного судового процесу з можливими значними правовими наслідками. Ця стаття передбачає відповідальність за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Наразі слідчі дії тривають, і остаточне рішення у справі буде ухвалене судом.
Бекграунд: Динаміка боротьби з недостовірним декларуванням
Вимоги до декларування майна та доходів для публічних осіб були посилені в Україні після 2014 року як частина антикорупційних реформ. З того часу механізм електронних декларацій став важливим інструментом для контролю за статками чиновників та депутатів різного рівня. Подання декларацій за 2023 та 2024 роки, де були виявлені порушення, підкреслює постійний характер цього обов’язку та важливість його неухильного виконання.
Цей випадок у Херсонській районній раді є черговим свідченням того, що правоохоронці продовжують ретельну перевірку декларацій, незалежно від рівня посади фігурантів. Це створює прецедент і слугує нагадуванням для всіх публічних осіб про необхідність дотримання вимог антикорупційного законодавства.
За матеріалами: Національна поліція Херсонщини