Зображення: Суспільне Херсон
Екскерівниця дитсадка на Херсонщині постане перед заочним судом за впровадження російських стандартів
У Херсонській області прокуратура передала до суду справу жінки з села Микільське, яку заочно судитимуть за пособництво державі-агресору. Обвинувачена, перебуваючи в окупації, очолила дитячий садок та активно впроваджувала російські освітні стандарти, повідомила обласна прокуратура.
Основні факти справи
За даними слідства, у серпні 2022 року, під час тимчасової окупації частини Херсонщини, жінка добровільно погодилася обійняти посаду «завідувачки» захопленого дитячого садка у Микільському, що належить до так званого «Білозерського муніципального округу». Їй інкримінують пособництво державі-агресору, за що передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Деталі злочину
Дії обвинуваченої були спрямовані на інтеграцію українського освітнього закладу в окупаційну систему. Вона зареєструвала дитячий садок за законодавством Російської Федерації, активно залучала працівників до співпраці з окупаційною владою. Крім того, жінка повністю перевела навчальний процес на російські освітні програми, змінила всю внутрішню документацію на російську мову та здійснила вилучення українських підручників та державної символіки з приміщення закладу. Наразі обвинувачена перебуває у розшуку. Спеціальне досудове розслідування у цій справі проводили слідчі обласного управління Служби безпеки України.
Контекст: Що означає заочне правосуддя (in absentia)?
Справа цієї жінки розглядатиметься в суді заочно, що відоме як процедура in absentia. Як пояснили у Херсонській обласній прокуратурі, це судовий розгляд, що проводиться без фізичної присутності обвинуваченого, оскільки особа переховується від органів слідства та суду. Цей механізм є важливим інструментом правосуддя в умовах війни та окупації, коли злочинці можуть переховуватися на тимчасово окупованих територіях або за кордоном.
Українське законодавство та правові норми гарантують дотримання міжнародних стандартів навіть при заочному розгляді. Це включає:
- обов’язкову участь адвоката для захисту інтересів обвинуваченого;
- право на ознайомлення з усіма матеріалами справи;
- можливість оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях;
- право на перегляд справи, якщо особа з’явиться або буде затримана;
- обов’язок суду довести факт належного повідомлення особи про судовий процес.
Ці гарантії забезпечують відповідність процедури стандартам Європейської конвенції з прав людини. Вироки, ухвалені заочно, мають таку ж юридичну силу, як і звичайні. Вони можуть бути підставою для виконання покарання, конфіскації майна та враховуються у міжнародному розшуку. Однак існує особливість: якщо засуджену заочно особу затримають або вона добровільно з’явиться, вона має право вимагати перегляду справи або нового розгляду.
Бекграунд: Системність притягнення до відповідальності колаборантів
Ця справа є частиною ширшої тенденції, що спостерігається на Херсонщині, де правоохоронні органи активно працюють над притягненням до відповідальності осіб, які співпрацювали з окупаційною владою. Заочне правосуддя дозволяє не зупиняти судовий процес навіть тоді, коли обвинувачені переховуються від слідства.
Раніше Херсонська обласна прокуратура вже повідомляла про подібні випадки. Наприклад, окупаційного «директора Херсонської залізниці» було заочно засуджено до 11 років ув’язнення за пособництво державі-агресору. Також до восьми років ув’язнення було засуджено окупаційного «керівника Костянтинівської громади» на Херсонщині. Окрім того, на розгляді суду перебуває справа жительки Генічеська, яка організовувала псевдореферендум та «вибори президента РФ» на тимчасово окупованій території.
Ці прецеденти свідчать про послідовну роботу українських правоохоронців, спрямовану на відновлення справедливості та покарання за злочини, вчинені під час окупації, навіть попри фізичну відсутність обвинувачених.
Що це означає для читача?
Справа «завідувачки» дитячого садка в Микільському є чітким сигналом для всіх, хто співпрацював або розглядає можливість співпраці з окупаційною владою. Вона демонструє невідворотність покарання за пособництво агресору, незалежно від посади чи сфери діяльності. Українська держава продовжує документувати та розслідувати кожен факт колабораціонізму, використовуючи всі доступні правові інструменти, включаючи заочне правосуддя.
Це також підкреслює важливість збереження української ідентичності та освітніх стандартів навіть під тиском окупації. Спроби русифікації через освітні заклади розцінюються як серйозний злочин, що має довгострокові наслідки для майбутнього України. Таким чином, кожна подібна справа є не лише актом правосуддя, але й важливим елементом захисту національних інтересів та цінностей.
За матеріалами: Суспільне Херсон