Херсонська медична сестра Світлана, відома за позивним “Квітка”, щоденно рятує життя українських захисників на стабілізаційному пункті. Вона є медичною сестрою лікувального відділення медичної роти 34-ї окремої бригади берегової оборони 30-го корпусу морської піхоти. Одночасно з небезпечною службою, Світлана продовжує здобувати освіту на медичному факультеті Херсонського державного університету та виховує двох синів.
Кожна хвилина на вагу золота: робота на стабілізаційному пункті
Для “Квітки” стабілізаційний пункт — це місце, де швидкість реакції та злагодженість дій команди є критично важливими для збереження життя військових. За її словами, щойно поранений потрапляє до пункту, медики негайно оцінюють його життєві показники, шукають ознаки зовнішніх чи внутрішніх кровотеч, визначають ступінь тяжкості стану та пріоритетність надання допомоги.
Робота медиків на стабпункті відбувається за чітким алгоритмом, спрямованим на надання первинної допомоги та стабілізацію пацієнта. Основними пріоритетами є:
- Зупинка кровотечі.
- Забезпечення прохідності дихальних шляхів.
- Ефективне знеболення.
- Стабілізація загального стану.
- Первинна обробка отриманих ран.
Ці кроки виконуються злагоджено всією командою, що дозволяє максимально ефективно реагувати на критичні ситуації, які, на жаль, є частиною повсякденності на прифронтових територіях, таких як Херсонщина, де обстріли та загроза дронів не припиняються.
Шлях до Збройних Сил України
До лав Збройних Сил України Світлана приєдналася 24 червня 2025 року. Вона згадує той день як надзвичайно хвилюючий, сповнений нової інформації та необхідності швидко адаптуватися до військового середовища. Перехід з цивільного життя у військову сферу був серйозним викликом, проте теплий прийом колег допоміг їй відчути себе на своєму місці.
Рішення долучитися до армії виникло після початку повномасштабного вторгнення. Світлана відчула сильний внутрішній поштовх захищати свою країну та рідних, бути там, де її медичні знання та допомога є найбільш потрібними. Вона прагне бути корисною та робити свій внесок у спільну перемогу.
Повсякденність на службі та виклики
День військової медсестри “Квітки” насичений постійними чергуваннями, моніторингом стану пацієнтів та наданням допомоги пораненим. Робота відбувається в кількох локаціях, а командна взаємодія та готовність до будь-яких ситуацій є запорукою успіху. В умовах прифронтової Херсонщини, де повітряні тривоги та загроза обстрілів є буденністю, така злагоджена робота медиків є життєво необхідною.
Позивний “Квітка” Світлана отримала невипадково. Він походить від її дівочого прізвища Квітовська. Хоча в шкільні роки вона ображалася на таке прізвисько, тепер воно стало її позивним і символізує її стійкість та життєлюбність навіть у найскладніших умовах.
Головні труднощі у своїй професії Світлана вважає емоційними. Попри фізичні навантаження, саме необхідність бачити біль та страждання, зберігаючи при цьому холодну голову для порятунку життів, є найважчим. Вона справляється з цим завдяки любові та підтримці рідних. Кожен крок вперед, кожна врятована душа додає їй сил продовжувати боротьбу та вірити у перемогу.
Родина та Херсон: підтримка в тилу та на фронті
Світлана — мама двох синів. Старшому, Владиславу, 27 років, і він також служить у Збройних Силах України на Запорізькому напрямку. Молодший син, Богдан, якому 15 років, перебуває у Херсоні з родиною. Він навчається в 11 класі.
Присутність сина в Херсоні, місті, яке постійно перебуває під ворожим вогнем та атаками дронів, додає особливого сенсу службі Світлани. Її робота, як і робота тисяч інших військових, безпосередньо впливає на безпеку її родини та всіх мешканців Херсонщини, які щодня живуть під загрозою. Ця історія є частиною проєкту “Захисники Півдня”, що розповідає про незламність українських воїнів.
За матеріалами: Суспільне Херсон