Зображення: МОСТ
Відмова у статусі: колишній полонений з Херсонщини стикається з бюрократією
У Херсонській області комісія з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відмовила мешканцю села Петрівка Бериславського району Миколі Горбу у наданні відповідного статусу. Чоловік, який пережив незаконне утримання та катування російськими окупантами, зіткнувся з негативним рішенням, попри наявність численних доказів його страждань. Про це стало відомо з повідомлення Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.
Ключові факти у справі Миколи Горба
- Затримання та утримання: Микола Горб був незаконно затриманий представниками окупаційних військ РФ 4 квітня 2022 року. Його утримували протягом понад двох місяців, до 12 червня 2022 року.
- Причина затримання: Підставою для затримання стали SMS-повідомлення у його мобільному телефоні, які окупанти розцінили як «коригування вогню».
- Наслідки полону: За цей період чоловік зазнав фізичного насильства, психологічного тиску та імітації розстрілів. Внаслідок неналежних умов утримання та катувань він втратив близько 20 кілограмів ваги.
Деталі та зібрані докази
Після звільнення з полону Микола Горб активно збирав докази та звертався до відповідних інстанцій для підтвердження факту незаконного позбавлення волі. Він пройшов судово-медичну експертизу, яка зафіксувала тілесні ушкодження, включно з переломами, що є прямим свідченням катувань. Було ініційовано кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України, що стосується порушення законів та звичаїв війни. Чоловік також надав свідчення очевидців свого викрадення та осіб, які перебували з ним в одному місці утримання. Ці кроки підтверджують серйозність пережитого та системний підхід до документування злочинів, скоєних окупантами.
Контекст: складнощі визнання статусу для колишніх полонених
Випадки незаконного позбавлення волі цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях України є поширеним явищем з початку повномасштабного вторгнення. Російські окупаційні війська систематично затримують українців за найменші підозри у «нелояльності» або «співпраці» з українською владою, часто без будь-яких реальних підстав чи доказів. Процес встановлення факту позбавлення особистої свободи є критично важливим для постраждалих, оскільки він відкриває шлях до отримання державної підтримки, правового захисту та можливості притягнення винних до відповідальності.
Однак, як показує ситуація з Миколою Горбом, навіть за наявності значних доказів, таких як медичні висновки, свідчення очевидців та відкрите кримінальне провадження, процес може бути складним і не завжди завершуватися позитивним рішенням. Це створює прецеденти, які можуть ускладнити отримання статусу для інших жертв російської агресії, які пережили полон.
Що це означає: наслідки рішення та питання справедливості
Відмова комісії у встановленні факту позбавлення волі Миколі Горбу викликає низку важливих питань щодо ефективності та прозорості існуючих механізмів. По-перше, вона ставить під сумнів дієвість системи захисту прав громадян, які постраждали від російської агресії. Якщо навіть за наявності кримінального провадження за статтею 438 КК України та медичних підтверджень катувань статус не надається, це може свідчити про недосконалість або суб’єктивність у роботі комісії, що потребує уваги.
По-друге, це рішення створює нерівність серед жертв. Той факт, що інші особи, які перебували в тому ж місці утримання разом із Миколою Горбом, зазначений статус отримали, підкреслює необхідність чітких, уніфікованих критеріїв та прозорості у процесі прийняття рішень. Для самого постраждалого це означає продовження боротьби за визнання його прав та отримання належної допомоги, що може бути виснажливим і психологічно складним шляхом.
Бекграунд: динаміка та попередні випадки
Справа Миколи Горба не є поодинокою. В Україні вже зафіксовано сотні випадків незаконного затримання та утримання цивільних осіб російськими окупантами. Механізм встановлення факту позбавлення особистої свободи був запроваджений для того, щоб надати правовий фундамент для подальшої підтримки цих людей та їхніх родин. Однак, незважаючи на загальну мету, процес часто стикається з бюрократичними перешкодами та неоднозначними рішеннями, що ускладнює шлях постраждалих до відновлення справедливості.
Раніше в контексті злочинів окупантів на Херсонщині вже були судові рішення, які демонструють активну роботу правоохоронних органів України. Наприклад, конвоїр однієї з окупаційних катівень у Херсоні отримав довічне ув’язнення, що свідчить про системне документування та покарання винних у воєнних злочинах. Проте, як показує випадок Миколи Горба, шлях до повного визнання статусу жертви для тих, хто пережив полон, залишається не завжди простим і безперешкодним.
За матеріалами: МОСТ