Зображення: МОСТ
Посмертний вирок Стремоусову: суд призначив довічне ув’язнення за колаборацію
Херсонський міський суд виніс другий вирок Кирилу Стремоусову, який загинув у листопаді 2022 року, засудивши його до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Рішення ухвалене за низку злочинів, пов’язаних з колабораційною діяльністю та пособництвом державі-агресору на тимчасово окупованій території Херсонської області. Про це стало відомо з судового вироку.
Основні факти справи
- Суд встановив, що після окупації частини Херсонської області у 2022 році Стремоусов свідомо приєднався до окупаційних структур Російської Федерації.
- Він обійняв посаду заступника голови окупаційної Військово-цивільної адміністрації Херсонської області, відповідаючи за питання зовнішньої та внутрішньої політики.
- Його дії кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема: пособництво державі-агресору, колабораційна діяльність, публічні заклики до зміни меж території України та виправдовування збройної агресії РФ.
- За сукупністю злочинів, з урахуванням попереднього вироку Хаджибейського районного суду від жовтня 2023 року, остаточне покарання визначено як довічне ув’язнення з повною конфіскацією майна та забороною обіймати посади в органах влади на 15 років.
Деталі участі у окупаційній адміністрації
Як заступник голови окупаційної адміністрації, Кирило Стремоусов активно брав участь в управлінні тимчасово окупованою територією Херсонщини. Він не лише підтримував рішення незаконних органів влади, а й сприяв їхньому функціонуванню. Зокрема, у період з травня по листопад 2022 року Стремоусов входив до складу окупаційної «комісії», яка ухвалювала рішення щодо тримання під вартою та звільнення громадян. Це свідчить про його безпосередню причетність до репресивних механізмів окупаційного режиму та порушень прав людини на захоплених територіях.
Роль у псевдореферендумі
Одним із ключових епізодів у справі Стремоусова стала його активна участь в організації та проведенні так званого «референдуму» щодо приєднання Херсонської області до Російської Федерації. Він був одним з публічних облич цієї незаконної кампанії: проводив агітацію серед місцевих жителів, виступав у російських та окупаційних медіа, поширював пропагандистські матеріали. Його дії були спрямовані на легітимізацію спроби зміни державного кордону України та підрив її територіальної цілісності.
Контекст: принциповість українського правосуддя
Вирок Кирилу Стремоусову є частиною системної роботи українських правоохоронних органів та судової системи щодо притягнення до відповідальності осіб, які співпрацювали з окупаційними адміністраціями. Цей випадок демонструє принципову позицію України: злочини проти державності та суверенітету не залишаться безкарними, незалежно від обставин. Судові процеси над колаборантами є важливим елементом відновлення справедливості та утвердження верховенства права на деокупованих територіях.
Що означає посмертний вирок
Факт винесення вироку особі, яка офіційно вважається загиблою окупаційною владою, має важливе юридичне та символічне значення. Українська влада офіційно не може підтвердити смерть Кирила Стремоусова, тому відповідно до законодавства, його судили як живу людину. Це підкреслює непохитність українського правосуддя та його готовність довести справи щодо державної зради та колаборації до логічного завершення. Посмертний вирок слугує чітким сигналом для інших колаборантів про неминучість відповідальності за свої дії, навіть якщо вони намагаються уникнути її фізично.
Бекграунд: шлях Кирила Стремоусова
Кирило Стремоусов був відомим проросійським громадським діячем із Херсона ще до повномасштабного вторгнення. Він активно підтримав Росію одразу після того, як та окупувала частину Херсонської області у 2022 році. Служба безпеки України оголосила йому підозру у державній зраді ще в березні 2022 року, що свідчить про швидку реакцію українських спецслужб на його антиукраїнську діяльність. 9 листопада 2022 року окупаційна адміністрація повідомила про його загибель унаслідок автомобільної аварії поблизу міста Нова Каховка. Примітно, що ця подія збіглася з днем, коли міністр оборони Росії Сергій Шойгу віддав наказ про відступ російських військ з Херсона, що викликало багато питань щодо справжніх обставин його смерті.
За матеріалами: МОСТ