Зображення: МОСТ
Ліквідація колишнього спецслужбіста-колаборанта: Володимир Ляпкін загинув на війні
Колишній український генерал-майор у відставці Володимир Ляпкін, який після окупації Херсона зайняв ключові посади в незаконних силових структурах та відзначився участю в репресіях, був ліквідований на війні. За інформацією видання «Медіазона», підтвердженою також російськими джерелами та незалежними розслідувачами, Ляпкін загинув 17 березня 2026 року, воюючи у складі добровольчого загону окупантів «Барс-33».
Ключові факти та роль у окупації Херсона
- Особа: Володимир Ляпкін, генерал-майор у відставці, колишній кадровий співробітник Служби безпеки України.
- Роль до 2014 року: У 2013 році очолював департамент оперативного документування СБУ.
- Зрада та втеча: Після подій 2014 року втік до Криму.
- Повернення до публічності: Повернувся у поле зору українських правоохоронців після повномасштабного вторгнення Росії.
- Посада в окупації: Після захоплення Херсона обійняв посаду заступника голови окупаційної «державної служби безпеки Херсонщини».
- Репресивна діяльність: Безпосередньо керував так званими «фільтраційними заходами» та репресіями проти мирного населення Херсона.
- Підозра від СБУ: У 2025 році СБУ офіційно повідомила Ляпкіну про підозру у колабораційній діяльності, встановивши його причетність до переслідувань патріотів та організації репресивного апарату на тимчасово окупованих територіях.
- Участь у бойових діях: Згодом Ляпкін, відомий під позивним «Батий», приєднався до добровольчого загону «Барс-33», також відомого як «батальйон ім. Маргелова», що був створений під егідою окупаційного губернатора Херсонщини Володимира Сальдо.
- Обставини ліквідації: Загинув 17 березня 2026 року разом із полковником МНС РФ Едуардом Маловим.
Контекст участі у збройних формуваннях окупантів
Випадок Володимира Ляпкіна є яскравим прикладом трансформації колишнього українського правоохоронця у активного учасника окупаційних структур, що безпосередньо воює проти власної країни. Загін «Барс-33», до якого приєднався Ляпкін, є одним із численних так званих «добровольчих» формувань, що створюються російськими окупаційними адміністраціями на захоплених територіях. Ці підрозділи часто комплектуються з місцевих колаборантів, а також з російських громадян, які мають досвід служби. Їхня діяльність спрямована не лише на участь у бойових діях на фронті, але й на підтримку окупаційного режиму, виконання поліцейських функцій та участь у репресивних заходах, як це було у випадку Ляпкіна в Херсоні.
Створення таких підрозділів під патронатом окупаційних «губернаторів», таких як Володимир Сальдо, свідчить про спроби Росії легітимізувати свою присутність на окупованих територіях, залучаючи до співпраці місцеве населення та створюючи ілюзію «народної підтримки» окупаційного режиму. Однак, як показує практика, участь у таких формуваннях несе значні ризики для їхніх членів, особливо тих, хто, як Ляпкін, є публічними фігурами та відомі своєю колабораційною діяльністю.
Що це означає для читача
Ліквідація Володимира Ляпкіна має кілька важливих аспектів. По-перше, вона демонструє, що відповідальність за колабораційну діяльність та зраду України є неминучою, навіть якщо вона наздоганяє на полі бою. Це є чітким сигналом для інших, хто обрав шлях співпраці з окупантами, що їхні дії матимуть наслідки.
По-друге, цей випадок підкреслює небезпеку та кримінальну природу участі в незаконних збройних формуваннях, створених окупаційною владою. Колишній генерал СБУ, який мав би захищати інтереси України, став безпосереднім учасником агресії та репресій, а його загибель підтверджує, що війна не робить винятків для тих, хто свідомо перейшов на бік ворога.
Бекграунд: шлях від спецслужбіста до колаборанта
Шлях Володимира Ляпкіна від високопоставленого офіцера СБУ до активного колаборанта та учасника бойових дій проти України є трагічним прикладом особистої зради та її наслідків. Його втеча до Криму у 2014 році, а потім активна участь у становленні окупаційної «державної служби безпеки» на Херсонщині, де він керував репресіями, свідчить про свідомий вибір на користь ворога. Той факт, що Служба безпеки України офіційно повідомила йому про підозру ще у 2025 році, підкреслює систематичну роботу українських правоохоронних органів з документування злочинів колаборантів та притягнення їх до відповідальності. Перехід Ляпкіна з адміністративної посади в окупаційній структурі до безпосередньої участі у бойових діях у складі «Барс-33» показує його глибоку залученість у конфлікт та готовність особисто воювати проти України до останнього.
За матеріалами: МОСТ