Зображення: МОСТ
Трагічна втрата в Херсоні: внаслідок обстрілу загинули педагогиня та медпрацівниця
4 квітня 2024 року Херсон зазнав чергового удару, який забрав життя двох цивільних мешканок. Серед загиблих – Марина Ступак, педагогиня, яка присвятила своє життя навчанню дітей, та Олена Медвєдєва, працівниця медичної сфери. Про це повідомили в управлінні освіти Херсонської міської ради та на сторінці НВК №48, де працювала пані Ступак.
Загибель педагогині Марини Ступак
Марина Ступак, народжена 28 грудня 1986 року, була вчителькою, чия професійна діяльність виходила далеко за межі стандартного навчання. За інформацією управління освіти, вона не лише навчала своїх учнів читати й писати, але й прищеплювала їм важливі людські якості: доброту, мудрість, щирість, любов до рідної землі та повагу до української культури. Її колеги та міська влада відзначають, що навіть у найскладніші часи для Херсона Марина Григорівна залишалася зі своїми вихованцями, продовжуючи навчати, підтримувати та надихати, тримаючи освітній стрій.
На жаль, життя Марини Ступак обірвалося внаслідок російського обстрілу. Як зазначається на сторінці херсонського навчально-виховного комплексу №48, де вона працювала, пані Ступак загинула не одна, а разом зі своєю сестрою Іриною.
Ще одна жертва того ж дня
Цей трагічний день, 4 квітня, забрав ще одне життя. Внаслідок того ж російського обстрілу загинула 54-річна Олена Медвєдєва, яка працювала в міському інсультному центрі лікарні імені Карабелеша. Її смерть підкреслює невибіркову жорстокість атак, що зачіпають не лише освітню, а й медичну сферу, позбавляючи місто цінних спеціалістів та просто добрих людей.
Що це означає для громади
Загибель таких відданих своїй справі людей, як Марина Ступак та Олена Медвєдєва, є непоправною втратою для Херсонської громади. Це не просто цифри в статистиці обстрілів, а трагедія, яка забирає у міста його інтелектуальний та соціальний капітал, руйнуючи життя сімей та позбавляючи дітей наставників, а пацієнтів – кваліфікованої допомоги. Кожна така втрата залишає глибокий шрам на суспільстві, посилюючи біль та відчуття несправедливості.
За матеріалами: МОСТ