Війна

Катування цивільних у Херсоні: чотирьом колаборантам оголосили підозри

2 переглядів
Катування цивільних у Херсоні: чотирьом колаборантам оголосили підозри
Зображення: Національна поліція Херсонщини

Зображення: Національна поліція Херсонщини

Чотирьом колаборантам з Херсонщини оголошено підозри за катування цивільних

Поліція Херсонщини заочно повідомила про підозру ще чотирьом громадянам України, які під час тимчасової окупації Херсона перейшли на бік ворога та співпрацювали з російськими силовими структурами. Їх звинувачують у причетності до воєнних злочинів, зокрема, катувань мирних жителів у захопленому приміщенні відділу поліції №1 (Дніпровський) Херсонського районного управління поліції.

Ідентифікація та звинувачення

Як повідомили в поліції, усі фігуранти є жителями України. Один з них обійняв посаду у Федеральній службі безпеки РФ, тоді як інші троє стали працівниками незаконно створеної російської поліції. Особи цих українців, які почали «служити» в силових структурах держави-агресора, були ідентифіковані працівниками Управління карного розшуку обласного главку поліції.

Слідчі кваліфікували злочинні дії фігурантів за частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України – «Воєнні злочини», що передбачає жорстоке поводження з цивільним населенням та інші порушення законів та звичаїв війни, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Додатково двом фігурантам інкриміновано злочин, передбачений частиною 7 статті 111-1 ККУ – «Колабораційна діяльність», за добровільне зайняття посади в незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території. Санкції цих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі щонайменше на вісім років.

Деталі жорстокого поводження з мирними жителями

Начальник відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, слідчого управління поліції Херсонщини Ігор Дем’янюк розповів про конкретні випадки катувань, до яких причетні підозрювані.

  • Перший фігурант: 44-річний житель Снігурівки, який став «слідчим» у так званому «дніпровському міському відділі поліції головного управління мвс херсонської області». У липні 2022 року він допитував 33-річного херсонця, намагаючись отримати інформацію про його роботу та місцеперебування майна Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області. Під час допиту підозрюваний перекривав чоловікові доступ повітря, накинувши мотузку на шию, та завдав не менше 80 ударів по різних частинах тіла. Крім того, він погрожував каліцтвом, зокрема, пострілом із пістолета в коліно.
  • Другий фігурант: 34-річний житель Великих Копанів на Херсонщині, який спочатку був «оперуповноваженим», а згодом також став «слідчим» в окупаційній поліції. Наприкінці червня 2022 року він брав участь у допиті 45-річного херсонця, вимагаючи зізнань у діях, яких той не вчиняв, зокрема, у причетності до крадіжки майна Головного управління Держгеокадастру. Під час допиту він завдав потерпілому кілька ударів кулаками по тулубу та імітував розстріл, приставивши пістолет до скроні. Катування припинилися лише після підписання потерпілим потрібних окупантам документів.
  • Третій та четвертий фігуранти: 44-річний житель Харкова, який став представником ФСБ РФ, та 45-річний чоловік з Дар’ївки Херсонського району, який виконував обов’язки «чергового офіцера» у російській поліції. На початку вересня 2022 року від їхніх дій постраждав 47-річний херсонець. У потерпілого викрали автомобіль, але окупаційні «правоохоронці», застосовуючи фізичне насильство, змусили його підписати документи, що свідчили про відсутність факту заволодіння його транспортним засобом.

Контекст злочинів на окупованих територіях

Ці випадки є частиною ширшої картини воєнних злочинів та колабораційної діяльності, що розгорнулася на тимчасово окупованих територіях України, зокрема на Херсонщині. Після повномасштабного вторгнення Росія активно намагалася встановити свій контроль, залучаючи до співпраці місцевих жителів, які з різних мотивів погоджувалися обіймати посади в окупаційних «адміністраціях» та «силових структурах». Захоплені українські адміністративні будівлі, такі як відділи поліції, часто перетворювалися на місця незаконного утримання, допитів та катувань українських громадян, які відмовлялися співпрацювати або мали проукраїнську позицію. Метою таких дій було придушення опору, залякування населення та отримання інформації.

Що це означає для правосуддя

Повідомлення про заочні підозри цим чотирьом фігурантам підкреслює невідворотність покарання за воєнні злочини та колаборацію. Українські правоохоронні органи, незважаючи на тимчасову окупацію або втечу злочинців, продовжують системну роботу з документування злочинів, ідентифікації причетних осіб та збору доказової бази. Це свідчить про послідовну політику України щодо притягнення до відповідальності всіх, хто співпрацював з агресором і вчиняв злочини проти власного народу. Такі розслідування є важливим кроком у відновленні справедливості для постраждалих та демонструють, що жоден воєнний злочин не залишиться безкарним. Досудові розслідування тривають, а це означає, що список підозрюваних та обвинувачених у злочинах проти людяності на окупованих територіях буде поповнюватися.

За матеріалами: Національна поліція Херсонщини