Зображення: МОСТ
Ідентифіковано чергове викрадене полотно з Херсонського художнього музею
Мистецтвознавці змогли ідентифікувати ще одну цінну роботу з колекції Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Полотно було виявлено на світлинах, зроблених у березні 2026 року в кримському Центральному музеї Тавриди. Про це повідомили представники самого музею.
Об’єктом ідентифікації стала картина Володимира Хоренка під назвою «Донецький металургійний», створена у 1972 році. Робота виконана на полотні олією і представляє індустріальний пейзаж, що детально зображує панораму Донецького металургійного заводу з його транспортними розв’язками та виробничими потужностями.
Деталі про картину та її автора
Володимир Хоренко (1927–2001) – видатний український художник, уродженець Донецька, який був представником так званого «суворого стилю» в українському радянському мистецтві. Значна частина його творчості була присвячена саме промисловій тематиці, відображаючи реалії індустріалізації та праці. Картина «Донецький металургійний» є яскравим прикладом його майстерності у цьому напрямку.
Як стало відомо, це полотно було незаконно вивезене російськими окупаційними силами під час їхнього відступу з Херсона у листопаді 2022 року. Наразі робота Хоренка перебуває у Сімферополі в Центральному музеї Тавриди, поділяючи цю долю з тисячами інших викрадених експонатів з українських музеїв.
Контекст: культурне мародерство під час окупації
Випадок з картиною «Донецький металургійний» є частиною масштабної проблеми культурного мародерства, що відбувається на тимчасово окупованих територіях України. Російські окупаційні сили систематично вивозять цінні експонати з музеїв, галерей та приватних колекцій, що є грубим порушенням міжнародного права та Гаазьких конвенцій про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.
Експерти наголошують, що робота Володимира Хоренка має не лише художню, а й значну історичну цінність. Вона фіксує стан промисловості регіону періоду 1970-х років, слугуючи своєрідним візуальним документом епохи. Особливого трагізму ситуації додає той факт, що підприємство, зображене на полотні – Донецький металургійний завод – на даний момент фактично зупинене та перебуває у занепаді через бойові дії та триваючу окупацію. Таким чином, картина стала свідченням не лише минулої величі, а й сучасної руйнації.
Що це означає: Важливість ідентифікації та перспективи повернення
Кожна нова ідентифікація викрадених творів мистецтва має величезне значення. Вона не лише допомагає документувати злочини проти культурної спадщини України, але й є важливим кроком у процесі майбутнього повернення цих цінностей. Завдяки роботі мистецтвознавців та міжнародних організацій, які фіксують місцезнаходження викрадених експонатів, Україна отримує юридичні підстави для їхнього витребування після деокупації територій або у рамках міжнародних судових процесів. Це свідчить про системну роботу з відновлення втраченої культурної спадщини, незважаючи на складнощі.
Ідентифікація картини Хоренка підкреслює масштаб втрат та зусилля, які докладаються для їх обліку. Це є частиною широкої кампанії із захисту української культури від знищення та викрадення, що триває з початку повномасштабного вторгнення. Кожне виявлене полотно – це не просто об’єкт мистецтва, а фрагмент національної історії та ідентичності, який Україна прагне зберегти та повернути.
Передісторія: динаміка пошуку та міжнародний розшук
Випадок з картиною «Донецький металургійний» не є поодиноким. Робота з ідентифікації та пошуку викрадених культурних цінностей триває постійно. Нагадаємо, що наприкінці лютого цього року вже було повідомлено про появу викрадених картин з Херсонського краєзнавчого музею у базі міжнародного розшуку. Це підтверджує системний характер зусиль української сторони та міжнародних партнерів у боротьбі з культурним мародерством. Внесення викрадених експонатів до міжнародних баз даних значно ускладнює їхній продаж та легалізацію, підвищуючи шанси на їхнє повернення у майбутньому.
За матеріалами: МОСТ