Зображення: МОСТ
ГУР викрило мережу: хто і як грабував культурні цінності України
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило нові дані щодо масштабного розграбування культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях. Інформація, розміщена на порталі War&Sanctions у розділі «Викрадена спадщина», ідентифікує конкретних осіб та установи, причетні до незаконних археологічних робіт та вивезення експонатів з українських музеїв. Серед ключових об’єктів злочинів – Новокаховська міська картинна галерея на Херсонщині, заповідник «Кам’яна могила» на Запоріжжі та низка археологічних пам’яток Криму.
Ідентифікація викрадачів та викраденого
Розвідка встановила причетність до протиправних дій 20 культурних цінностей, що були об’єктами викрадення, та 9 суб’єктів, які включають як фізичних осіб, так і установи. Ці суб’єкти задіяні у незаконних археологічних роботах та розграбуванні українських музейних фондів. Зокрема, у списку фігурують:
- Співробітники так званого «Донецького республіканського краєзнавчого музею» Едуард Кравченко та Віталій Войтенко, які проводили нелегальні розкопки на окупованих територіях.
- Заступник міністра науки і вищої освіти РФ Костянтин Могільовський.
- Музеї на тимчасово окупованих територіях, які використовуються Російською Федерацією для так званої «легалізації» викрадених артефактів.
Окрім Новокаховської галереї, зафіксовано незаконне вивезення цінностей із заповідника «Кам’яна могила» на Запоріжжі, а також розграбування археологічних об’єктів у Криму, зокрема некрополя Киз-Аул та кургану «Госпітальний».
Деталі пограбування Новокаховської галереї
Новокаховська міська картинна галерея імені Альбіна Гавдзинського стала жертвою російських військових восени 2022 року. Це відбувалося на тлі активного наступу української армії на правобережжі Херсонської області. Фонди цієї культурної установи налічували понад 1200 експонатів, що представляли значну художню та історичну цінність.
Серед викраденого – колекція з 297 творів живопису та графіки самого Альбіна Гавдзинського, який відомий своїм циклом з понад 250 картин, присвячених будівництву Каховської ГЕС. До колекції також входили офорти народного художника України Василя Мироненка та ілюстрації Валентина Литвиненка. Онука Альбіна Гавдзинського раніше вже оприлюднила частину робіт свого діда в мережі, намагаючись привернути увагу до втраченої спадщини.
Системний характер культурного мародерства
Оприлюднені ГУР дані підтверджують не просто поодинокі випадки крадіжок, а системний і цілеспрямований характер дій Російської Федерації щодо української культурної спадщини. Створення спеціального розділу «Викрадена спадщина» на порталі War&Sanctions свідчить про глибоке розуміння українською розвідкою масштабів та організованості цього злочину. Залучення до списку ідентифікованих осіб як представників місцевих окупаційних «музеїв», так і високопосадовця з Міністерства науки і вищої освіти РФ, вказує на державну підтримку та координацію цих процесів.
Викрадення експонатів з музеїв, а також проведення незаконних археологічних розкопок на території Криму, Херсонщини та Запоріжжя, є частиною ширшої стратегії окупаційних сил. Вона спрямована на знищення української ідентичності, переписування історії та інтеграцію захоплених територій у російський культурний простір, в тому числі через використання музеїв на ТОТ для «легалізації» викрадених артефактів.
Що означає ідентифікація причетних
Ідентифікація конкретних осіб та установ, причетних до розграбування культурних цінностей, має критичне значення для подальших кроків у притягненні винних до відповідальності. Це дозволяє перейти від загальних заяв про культурне мародерство до предметних розслідувань, формуючи доказову базу для міжнародних судів та санкційних списків. Публікація цих даних є важливим кроком у документуванні воєнних злочинів, що включають нищення та розкрадання культурної спадщини, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Ці дії також посилюють міжнародний тиск на Росію та її представників, акцентуючи увагу світової спільноти на культурному вимірі агресії. Документування таких злочинів є запорукою того, що викрадені цінності будуть шукатися, а винні – переслідуватися навіть після завершення активної фази конфлікту. Це важливий елемент у боротьбі за збереження української національної пам’яті та ідентичності.
Хроніка та динаміка: коли і чому
Розграбування Новокаховської картинної галереї восени 2022 року не було випадковим. Воно відбувалося в період активного відступу російських військ з правого берега Херсонщини, що може свідчити про свідоме вивезення цінностей як трофеїв або спробу знищити сліди української присутності. Постійне оновлення порталу War&Sanctions та розділу «Викрадена спадщина» Головним управлінням розвідки підкреслює безперервну роботу з виявлення та документування злочинів проти культурної спадщини, демонструючи динаміку цих процесів з моменту повномасштабного вторгнення.
За матеріалами: МОСТ