Зображення: Херсонська ОДА
Національна гаряча лінія психологічної підтримки 2345 щоденно приймає звернення від чоловіків, які шукають допомоги у подоланні тривоги, переживанні втрат, налагодженні стосунків або боротьбі з постійною втомою. За інформацією сервісу, 76% запитів стосуються психоемоційного стану.
Гаряча лінія 2345: хто звертається
Найактивніше на лінію підтримки звертаються чоловіки віком 36–55 років. Важливо, що майже кожен п’ятий клієнт – це військовослужбовець або ветеран. Ця статистика підкреслює значне емоційне навантаження, з яким стикаються чоловіки в умовах повномасштабної війни. Саме тому психологічна допомога стає критично важливою як для тих, хто захищає країну, так і для цивільних, які підтримують родини та роботу.
Стан ментального здоров’я українців
Минулорічні дослідження показали, що понад 40% українців оцінюють свій психоемоційний стан як поганий або дуже поганий. Крім того, 58% опитаних повідомляли про емоційне чи повне виснаження, і лише 16% відчували себе добре. Зазначається, що майже кожен третій стикався з думками про самоушкодження або завершення життя в періоди сильного стресу.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO, Emergency Appeal: Ukraine, 2024), на третій рік повномасштабного вторгнення 52,7% населення України виявляють ознаки психологічного дистресу. Переважно це тривожні та депресивні стани, а також проблеми зі сном. Особливе погіршення ментального стану спостерігається серед цивільних чоловіків та демобілізованих військових.
Чому чоловіки рідше звертаються по допомогу
Незважаючи на значні проблеми, по психологічну допомогу частіше звертаються жінки – 47% серед тих, хто шукав підтримки, тоді як чоловіки становлять лише 32%. Така різниця пояснюється соціальними стереотипами, які змушують чоловіків замовчувати свої емоції та рідше шукати професійної підтримки.
Багато чоловіків виростали в умовах, де прояв почуттів вважався слабкістю, а звернення по допомогу – втратою контролю. Ці установки часто формуються ще в дитинстві та супроводжують їх у дорослому житті. Як наслідок, емоційні труднощі можуть ігноруватися, а депресивний стан проявлятися через дратівливість, напруження або шкідливі звички. Страх “виглядати слабким” часто відтерміновує звернення до фахівців.
Війна посилила цей внутрішній тиск. Мобілізація, служба, поранення, втрата роботи або звичного способу життя, а також різка зміна соціальних ролей створюють хронічне психоемоційне навантаження, навіть коли зовні людина “тримається”. Гендерні очікування щодо ролі чоловіків як “захисників” стали реальними та законодавчо закріпленими, що посилює психологічний тиск.
Як проявляються депресивні стани
За даними опитувань, значна частина українців стикалася з депресивними станами минулого року, причому 41% респондентів переживали це неодноразово. Депресивний стан може проявлятися по-різному, залежно від особистого досвіду та умов життя.
Іноді це тілесні сигнали: зміни апетиту, соматичні симптоми без медичних причин, проблеми з пам’яттю або концентрацією. В інших випадках це може бути емоційне виснаження, постійна втома, напруження або втрата інтересу до раніше приємних справ. Консультанти Лінії психологічної підтримки зазначають, що чоловіки нерідко описують депресивний стан як постійну дратівливість.
За матеріалами: Херсонська ОДА