Зображення: МОСТ
Депутат Херсонської міськради Житченко очолив окупаційний “Центр зайнятості” на лівобережжі
Депутат Херсонської міської ради Ігор Житченко, якому раніше оголошено підозру у державній зраді, очолює незаконно створений окупантами “Центр зайнятості населення” на тимчасово окупованій частині Херсонщини. Ця інформація підтверджується даними з російських реєстраційних систем.
За даними з відкритих російських реєстрів, Ігор Житченко керує цією незаконною установою з жовтня минулого року. Українські правоохоронці повідомили йому про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, влітку 2024 року. До цього відомо, що після повномасштабного вторгнення та окупації Херсона він продовжував обіймати посаду директора міського комунального підприємства “Херсонелектротранс”, але вже під незаконним управлінням окупаційної адміністрації.
Політичний шлях та колаборація
Політична кар’єра Ігоря Житченка розпочалася ще у 2010 році, коли він був обраний депутатом Цюрупинської міської ради (нині Олешківська) від “Партії Регіонів”. Пізніше він представляв “Опозиційний Блок” у Олешківській міській раді. У 2014 та 2019 роках Житченко безуспішно балотувався до Верховної Ради України від “Опозиційного Блоку” та “ОПЗЖ” відповідно. У 2020 році він знову здобув депутатський мандат, пройшовши до Херсонської міської ради від нині забороненої партії “ОПЗЖ”, і того ж року очолив МКП “Херсонелектротранс”.
Контекст: Окупаційна політика на Херсонщині
Випадок з Ігорем Житченком є типовим прикладом системної політики окупаційної влади на тимчасово захоплених територіях України, зокрема на лівобережжі Херсонщини. Російська адміністрація активно залучає колишніх українських чиновників та депутатів до роботи у своїх незаконних структурах. Створення так званих “центрів зайнятості населення” є одним з елементів цієї стратегії. Через такі установи окупанти намагаються імітувати “нормальне життя”, контролювати місцеве населення, а також залучати людей до роботи на своїх підприємствах або до псевдодержавних органів, часто з пропагандистською метою.
Що це означає для читача?
Участь колишніх українських депутатів та керівників комунальних підприємств у роботі окупаційних структур означає їхню свідому співпрацю з агресором. Такі дії не лише сприяють легітимізації незаконної влади на тимчасово окупованих територіях, але й підривають державність України. Для місцевого населення це створює додатковий тиск та наражає на небезпеку, оскільки будь-яка взаємодія з такими “установами” може мати правові наслідки після деокупації. З юридичної точки зору, дії Житченка кваліфікуються як державна зрада, що тягне за собою кримінальну відповідальність.
Бекграунд: Динаміка колабораційної діяльності
Динаміка подій навколо Ігоря Житченка свідчить про його послідовну колабораційну діяльність. Після початку повномасштабного вторгнення та захоплення Херсона він не лише залишився на своїй посаді директора “Херсонелектротрансу” під окупаційною адміністрацією, але й згодом перейшов на іншу “посаду” у системі, створеній загарбниками. Це підкреслює його активне включення до механізмів окупації, а не пасивне перебування на захопленій території. Оголошення підозри у державній зраді є логічним продовженням розслідування його діяльності українськими правоохоронцями, які систематично документують злочини колабораціонізму.
За матеріалами: МОСТ