Зображення: МОСТ
Захист Херсонської області від російських дронових атак може бути завершений до кінця другого кварталу 2027 року за умови стабільного фінансування та відносно безпечної ситуації. Про це повідомила заступниця начальника Херсонської ОВА Ольга Малярчук.
Поточний стан та обсяги робіт
Військові торік визначили 27 ділянок у Херсонській області, де мають бути сіткові тунелі загальною протяжністю 217 кілометрів. Станом на сьогодні в регіоні вже встановлено 178 кілометрів антидронових сіток, з яких близько 17 кілометрів знаходяться безпосередньо в Херсоні. Роботи зосереджені на ключових логістичних шляхах, визначених у взаємодії з військовими, зокрема з командуванням 30-го корпусу морської піхоти ВМС. Через постійні атаки та зміну тактики окупантів ці маршрути додатково посилюють, особливо в межах Херсона, де інтенсивність ударів висока.
Фінансування та складність системи
На реалізацію цих заходів з обласного бюджету вже спрямовано 94,2 мільйона гривень. Додаткового фінансування, за словами Малярчук, не надходило. Поняття “антидронова сітка” є умовним, оскільки йдеться про комплексну інженерну систему. У її вартість входять не тільки самі сітки, а й бетонні конуси, стовпи, дріт, кріплення, стяжки та інші матеріали. Оплата робіт у цю суму не включена, це виключно матеріальна складова.
Для міських умов використовують дрібну сітку розміром 25×25 мм, яка затримує скиди з дронів. Сітки більшого розміру (50×50 чи 100×100 мм) мають інше призначення та вартість. Вибір матеріалів відбувається у координації з військовими та базується на бойовому досвіді.
Виклики та подорожчання
На темпи робіт впливає й економічна ситуація. Якщо раніше один кілометр сіткового полотна з монтажем коштував приблизно 1–1,2 мільйона гривень, то зараз — близько 1,8 мільйона гривень. Це зумовлено подорожчанням пального, матеріалів, логістики, а також ризиками роботи в прифронтовій зоні. За словами Малярчук, не всі хочуть доставляти матеріали через безпекову ситуацію.
До процесу долучаються міжнародні партнери та волонтери. Тралові сітки використовуються для захисту об’єктів критичної інфраструктури, зокрема лікарень. Водночас у Херсонській ОВА підкреслюють, що не вся волонтерська допомога підходить, оскільки важливо забезпечити належний рівень безпеки.
Обслуговування та людський ресурс
Сітки регулярно пошкоджуються уламками, вибухами або через заплутування дронів. У частині випадків достатньо локального ремонту, в інших — доводиться замінювати пошкоджені ділянки. Вартість таких робіт залежить від ступеня руйнування.
Одним із ключових обмежень залишається людський ресурс. Працівники комунальних служб і підрядники працюють під постійною загрозою атак, вже були випадки, коли монтажні бригади потрапляли під удари дронів. Через безперервну дронову загрозу прифронтова Херсонщина стала полігоном для напрацювання нових стандартів захисту, і херсонський досвід є базовим для інших областей.
За матеріалами: МОСТ