Зображення: МОСТ
Суд заочно засудив організаторку псевдореферендуму на Херсонщині
Український суд виніс заочний вирок мешканці Херсонщини Тетяні Зощук, яка під час окупації активно допомагала загарбникам організовувати незаконний референдум у селі Музиківка. Рішення суду, що базується на зібраних доказах та свідченнях очевидців, стало черговим кроком у притягненні до відповідальності осіб, винних у колабораційній діяльності.
Основні факти справи
Тетяна Зощук визнана винною у колабораційній діяльності за організацію псевдоголосування на тимчасово окупованій території. Їй призначено покарання у вигляді 7 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна. За даними правоохоронців, наразі засуджена переховується від українського правосуддя у тимчасово окупованому Генічеську, що й стало підставою для заочного розгляду справи.
Деталі злочинної діяльності
Слідство встановило, що у вересні 2022 року, в період тимчасової окупації частини Херсонської області, Тетяна Зощук добровільно погодилася на співпрацю з агресором. Її роль полягала в активній організації та проведенні незаконного плебісциту на території села Музиківка. Для виконання цього завдання вона отримала від окупаційної адміністрації списки так званих «виборців» та спеціально надруковані бюлетені. Разом з озброєними російськими військовослужбовцями Тетяна Зощук здійснювала подвірні обходи місцевих жителів, примушуючи їх до участі у фіктивному голосуванні. Під час цих обходів вона не лише видавала бюлетені та вела облік осіб, які «взяли участь» у псевдореферендумі, але й активно пропагувала ідеї приєднання Херсонської області до складу Російської Федерації, закликаючи людей «підтримати» окупаційний режим. Свідки, чиї показання були заслухані в суді, підтвердили, що Зощук демонструвала не просто згоду, а й піднесений настрій та відверту ініціативну співпрацю з окупаційною адміністрацією.
Контекст псевдореферендумів та колаборації
Проведення так званих «референдумів» на тимчасово окупованих територіях України стало одним із ключових інструментів гібридної агресії Російської Федерації. Ці незаконні заходи мали на меті створити неправдиву ілюзію «народної підтримки» окупації та подальшої анексії українських земель, що є грубим порушенням міжнародного права та суверенітету України. Міжнародна спільнота, як і Україна, категорично не визнає результати таких «голосувань». Колабораційна діяльність, подібна до тієї, що інкримінується Тетяні Зощук, є невід’ємною частиною цього окупаційного процесу. Місцеві пособники відіграють критичну роль у реалізації злочинних планів агресора, дозволяючи окупаційним адміністраціям імітувати легітимність своїх дій, створювати видимість «волевиявлення» населення та здійснювати контроль над захопленими територіями. Без таких осіб окупантам було б значно складніше функціонувати та втілювати свої пропагандистські наративи.
Що це означає для читача
Цей заочний вирок є чітким та важливим сигналом для всіх осіб, які співпрацюють або розглядають можливість співпраці з окупаційними режимами на тимчасово окупованих територіях України. Він однозначно демонструє невідворотність покарання за злочини проти національної безпеки та територіальної цілісності України, навіть у випадках, коли винні особи переховуються від правосуддя. Українська правова система продовжує активно документувати, розслідувати та доводити до логічного судового завершення такі випадки. Призначення конфіскації всього майна, як частина покарання, також підкреслює серйозність ставлення держави до фактів колаборації та прагнення до всебічного відшкодування збитків, завданих Україні внаслідок агресії та зради.
Бекграунд: системна боротьба з колаборацією
Випадок Тетяни Зощук не є унікальним чи поодиноким. Українські правоохоронні органи та судові інстанції послідовно притягують до відповідальності осіб, винних у колабораційній діяльності. Раніше вже були винесені заочні вироки іншим пособникам окупантів, які брали участь в організації незаконних «референдумів» або займали посади в окупаційних адміністраціях. Зокрема, згадується керівниця Архангельської Слободи Олена Жосан, яка також отримала заочне покарання за співпрацю з ворогом. Ця динаміка свідчить про системну та безперервну роботу правоохоронної системи України з документування, юридичної оцінки та притягнення до відповідальності за злочини, пов’язані з окупацією та посяганням на суверенітет і територіальну цілісність держави.
За матеріалами: МОСТ