Зображення: МОСТ
Заочний вирок за колабораціонізм: 14 років ув’язнення для екс-поліцая окупантів на Херсонщині
Херсонський міський суд ухвалив заочне рішення щодо мешканця села Чонгар Генічеського району Євгена Тюлєнєва, визнавши його винним у добровільному зайнятті посади в незаконному правоохоронному органі, створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області. За матеріалами судового вироку, Тюлєнєва засуджено до 14 років позбавлення волі.
Основні факти справи
- Обвинувачений: Євген Тюлєнєв, мешканець села Чонгар, Генічеського району.
- Звинувачення: Добровільне зайняття посади так званого виконуючого обов’язки оперуповноваженого карного розшуку у незаконно створеному поліцейському органі окупаційної влади.
- Стаття ККУ: Ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (добровільне зайняття посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території).
- Вирок: 14 років ув’язнення.
- Додаткові покарання: Заборона обіймати посади в органах державної влади та правоохоронних органах строком на 15 років, а також конфіскація всього майна.
Деталі судового розгляду
Справу Євгена Тюлєнєва розглядали за процедурою спеціального судового провадження. Це означає, що розгляд відбувся за відсутності обвинуваченого, оскільки він перебуває на тимчасово окупованій території або переховується від українського правосуддя. Такий механізм дозволяє судам виносити вироки щодо осіб, які вчинили злочини проти України, але є недосяжними для безпосереднього затримання та участі в судовому засіданні.
Контекст боротьби з колабораціонізмом
Цей вирок є частиною послідовної та системної роботи українських правоохоронних органів і судової системи щодо притягнення до відповідальності осіб, які співпрацюють з російськими окупантами. На тимчасово окупованих територіях України Російська Федерація активно намагається створити видимість “нормального життя”, формуючи квазі-державні інституції, зокрема й “правоохоронні органи”. Залучення місцевих жителів до таких структур є ключовим елементом окупаційної політики, спрямованої на легітимізацію свого контролю та придушення будь-якого спротиву.
Добровільна співпраця з окупаційними силами, особливо у сфері правопорядку, вважається однією з найтяжчих форм колабораціонізму. Особи, які займають такі посади, безпосередньо сприяють зміцненню окупаційного режиму, можуть бути причетні до репресій проти мирного населення та є інструментом для встановлення російського контролю.
Що це означає для читача
Вирок Євгену Тюлєнєву, як і інші подібні судові рішення, надсилає чіткий сигнал усім, хто розглядає можливість співпраці з окупантами або вже займає посади в їхніх структурах: українська держава фіксує кожен випадок колабораціонізму і притягуватиме винних до відповідальності. Це стосується навіть тих, хто перебуває поза межами контрольованої Україною території.
Заочний характер судочинства забезпечує невідворотність покарання, що є критично важливим для відновлення справедливості та деокупації. Такі вироки створюють правову основу для подальших дій щодо цих осіб після звільнення територій, включаючи їхнє затримання та відбування призначеного терміну.
Бекграунд: інші випадки співпраці з ворогом
Випадок Тюлєнєва не є поодиноким. Українські суди регулярно розглядають справи щодо колаборантів у різних регіонах. Наприклад, Соснівський районний суд Черкас раніше виніс вирок уродженцю Запорізької області Євгену Юрченку. Його засудили за участь у незаконному збройному формуванні – так званій диверсійно-розвідувальній бригаді “Дніпро” МВС РФ, створеній окупантами на захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей.
Юрченко добровільно приєднався до цього формування у травні 2023 року. Ці справи підкреслюють широкий спектр колабораційної діяльності – від адміністративної та правоохоронної до безпосередньої участі у бойових діях на боці ворога – та рішучість України протидіяти цьому явищу в усіх його проявах.
За матеріалами: МОСТ