Зображення: iTechua
Дослідники з університетів США та Великобританії виявили, що лише близько десяти хвилин взаємодії зі штучним інтелектом достатньо, аби люди почали гірше справлятися із завданнями без його допомоги та втрачали бажання виконувати їх самостійно. Результати серії експериментів, хоч і ще не пройшли рецензування, викликали значний інтерес через масштаб та методологію.
Як проводили експеримент
Роботу, що описує дослідження, опублікували на платформі arXiv у квітні 2026 року. У рандомізованих контрольованих експериментах взяли участь 1222 особи. В одному з тестів 350 учасників зі США отримали завдання на дроби. Частина з них використовувала чат-бот на базі OpenAI (модель рівня GPT-5), тоді як інші вирішували задачі самостійно. У середині тесту доступ до ШІ для відповідної групи було відключено. Після цього учасники, які раніше користувалися допомогою ШІ, почали робити значно більше помилок, а деякі взагалі припиняли виконання завдань. Експеримент повторили ще на 670 учасниках, отримавши схожі результати. Третє дослідження, що стосувалося текстових завдань, також підтвердило цю тенденцію.
Вплив ШІ на мислення: метафора “киплячої жаби”
Автори дослідження застосовують метафору «киплячої жаби» для опису поступових змін у самостійності мислення. Вона ілюструє, як людина не одразу помічає зниження своїх когнітивних здібностей. Регулярне звернення до ШІ може повільно зменшувати мотивацію до самостійного мислення, оскільки користувач звикає до миттєвих відповідей і рідше докладає зусиль для розв’язання складних задач. Дослідники зазначають, що ці ефекти накопичуються, стаючи помітними лише з часом, коли змінити поведінку вже складніше. Після відключення ШІ учасники не тільки частіше помилялися, але й багато хто з них навіть не намагався продовжити виконання завдань.
Швидкість формування залежності від ШІ
Одним з несподіваних висновків стала швидкість, з якою формується цей ефект. Дослідники припускають, що зміни у підході до мислення можуть виникати майже миттєво після початку взаємодії з ШІ. Це пояснюється принципами роботи сучасних мовних моделей: вони надають швидкі та повні відповіді, не змушуючи чекати, і не обмежують користувача у запитах. На відміну від живого наставника, який будує навчальний процес, ШІ одразу видає результат. У результаті мозок користувача звикає до моделі «відповідь завжди доступна одразу», що зменшує практику самостійного вирішення складних задач.
ШІ як інструмент: підказки чи готові відповіді
Дослідження виявило важливий нюанс: спосіб використання штучного інтелекту має велике значення. Учасники, які застосовували систему як інструмент для підказок та пояснень, демонстрували кращі результати після відключення ШІ. Натомість ті, хто отримував виключно готові відповіді, показали значно гіршу ефективність без сторонньої допомоги. Це свідчить про те, що ШІ може бути як корисним навчальним інструментом, так і «шпаргалкою», що знижує самостійність, залежно від того, як його використовують.
Загрози для освіти та когнітивне перевантаження
Автори дослідження застерігають, що неконтрольоване застосування ШІ в освіті може негативно вплинути на розвиток навичок мислення та наполегливості. Це потенційно знижує рівень креативності та самостійності у навчанні. Подібні висновки підтверджуються й іншими роботами, де активне використання ШІ у навчальному процесі пов’язували з гіршими результатами тестів та змінами в когнітивному розвитку. Окремо згадується явище когнітивного перевантаження при взаємодії з ШІ, коли користувачі відчувають втому, зниження концентрації та «ментальний туман», особливо при одночасній роботі з кількома інструментами.
Важливо пам’ятати, що це дослідження поки що є препринтом і не пройшло рецензування. Його результати потребують перевірки незалежними експертами. Однак загальна тенденція вказує на те, що надмірне або пасивне використання ШІ може впливати на когнітивні навички.
За матеріалами: iTechua