Зображення: Суспільне Херсон
Незламний дух Херсона: щоденна боротьба за світло
У прифронтовому Херсоні, де майже кожен день супроводжується загрозою російських обстрілів, життя міста тримається на мужності та самовідданій праці його мешканців. Одним із таких незламних героїв є Олександр Павленко, водій комунального підприємства «Херсонміськсвітло». Щоранку, попри постійну небезпеку, він разом зі своєю бригадою виїжджає на відновлення пошкоджених електромереж, повертаючи світло в будинки херсонців.
Історія Олександра Павленка – це свідчення незламності духу тих, хто залишається у місті та щодня виконує свою роботу, незважаючи на ворожі атаки. Вона стала першою в серії матеріалів, присвячених Дню працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення, який традиційно відзначається у третю неділю березня. Ці люди є справжнім стержнем міста, забезпечуючи його життєдіяльність в умовах повномасштабної війни.
Робота під обстрілами: щоденний виклик
Для 45-річного Олександра, який 25 років присвятив роботі водієм у «Херсонміськсвітло», відновлення пошкоджених мереж – це не просто обов’язок, а місія. «Після кожного “прильоту”, після кожного обстрілу ми одразу виїжджаємо і ремонтуємо зруйноване освітлення. Інколи доводиться закривати вибиті вікна, натягувати сітки – робимо все, що потрібно. Це наша робота», – ділиться комунальник. Його робочий день, який зазвичай триває з восьмої до шістнадцятої години, нерідко затягується через нічні атаки, коли пошкодження вимагають негайного реагування вже зранку наступного дня.
Бригада Олександра Павленка неодноразово потрапляла під ворожі обстріли. Російські дрони та артилерія створюють постійну загрозу, змушуючи працівників ховатися і перечікувати небезпеку. «Ми не раз потрапляли під обстріли – доводилося ховатися, перечікувати, а потім знову повертатися до роботи. Таких випадків було дуже багато, різних і важких. І чесно кажучи, не хочеться їх згадувати, бо кожен із них болючий», – розповідає Олександр. Найважче, за його словами, бачити страждання людей, особливо дітей, що є невід’ємною частиною життя в прифронтовому регіоні.
Віра у перемогу як рушійна сила
Попри всі випробування, щоденні обстріли та небезпеку, Олександр Павленко та його колеги продовжують виконувати свою роботу. Їхньою головною мотивацією є глибока віра у перемогу України та бажання бачити Херсон живим. «Тримає нас одне: надія і віра, що все буде добре, що перемога обов’язково буде нашою. Саме це й дає сили продовжувати працювати», – зазначає комунальник. Він народився на Кіровоградщині, але більшу частину життя провів у Херсоні, вважаючи це місто своїм домом і рідною землею.
Мрія Олександра проста, але глибока: «Після війни у мене одна мрія: жити далі, відбудовувати місто, працювати й нарешті насолоджуватися перемогою нашою і життям». Ці слова відображають незламний дух мешканців Херсонщини, які щодня, під звуки вибухів та сирен повітряної тривоги, продовжують боротися за своє майбутнє та майбутнє свого міста, відновлюючи кожен пошкоджений дріт, щоб світло перемоги якомога швидше осяяло Україну.
За матеріалами: Суспільне Херсон