Мешканці Горностаївки, що на лівобережній Херсонщині, стали справжніми героями, хоч ніколи себе такими не називали. Війна розкидала їх по всій Україні, змусивши покинути рідні домівки. Проте вона не змогла зламати їхній дух, людяність та непереборне бажання допомагати іншим у найскладніші часи. Ця розповідь — щира подяка землякам-волонтерам.
У перші п’ять місяців окупації 2022 року в Горностаївці функціонував волонтерський центр. Добровольці, які раніше не мали такого досвіду, стали єдиною опорою для пенсіонерів, багатодітних родин та людей з інвалідністю. Коли зникли продукти, ліки та виплати, громада згуртувалася. Волонтери збирали необхідне у місцевих жителів та підприємців, доставляючи допомогу тим, хто опинився на межі виживання.
Перші партії ліків та дріжджів для випікання хліба доставляли з правого берега Дніпра човнами, ризикуючи життям під обстрілами. Згодом налагодили логістику через Запоріжжя, отримуючи вантажі від волонтерів з Херсона (зокрема, “Котики-патріотики” та Ірина Саліхова) та ГО “Піклуюсь ICARE” (Роман Моток). Подорож на 300 кілометрів окупованою територією супроводжувалася десятками блокпостів, обшуками та постійним страхом.
Окупаційна адміністрація намагалася примусити волонтерів співпрацювати та роздавати їхні вантажі, але отримала категоричну відмову. Через посилення тиску, обшуки та загрозу затримань активістам довелося виїхати. Попри розлуку, бажання наблизити Перемогу об’єднало їх у нових волонтерських ініціативах. Серед них — Віталій Свіріпський, Христина Мітіна та Інна Панасенко з донькою, які продовжують допомагати військовим та закликають долучатися.
Джерело: Новий день