Зображення: Суспільне Херсон
Український суд виніс заочні вироки двом мешканцям тимчасово окупованої частини Херсонської області за співпрацю з російськими загарбниками. Ці рішення стали черговим підтвердженням невідворотності покарання для колаборантів, навіть попри їхнє переховування від правосуддя.
Світлана Балеско, мешканка Олешок, була засуджена до десяти років позбавлення волі. Слідство встановило, що вона добровільно розпочала співпрацю з окупаційною адміністрацією у червні 2022 року. Балеско очолила незаконно створене «управління праці та соціальної політики». На цій псевдопосаді жінка координувала роботу соціальних служб та займалася оформленням різноманітних соціальних виплат від імені окупантів на захопленій території.
Ще один засуджений – Борис Патик зі Скадовська – отримав вісім років ув’язнення. Він обійняв посаду «начальника частини Скадовського райвідділу обласної Служби у справах цивільної оборони та надзвичайних ситуацій» у підрозділі окупаційного «МНС Росії». Патик керував роботою підрозділу за російськими правилами, незаконно використовуючи техніку та майно місцевої Державної пожежно-рятувальної частини, яка була захоплена окупантами. Крім того, він активно агітував українських рятувальників переходити на бік ворога, обіцяючи їм високі зарплати та кращі умови роботи від Росії.
Обох обвинувачених визнано винними за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за колабораційну діяльність. За цією статтею покарання становить від п’яти до десяти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років, а також можлива конфіскація майна.
Про винесені вироки повідомило управління Служби безпеки України в Херсонській області, яке здійснювало досудове розслідування. Процесуальне керівництво у справах забезпечувала обласна прокуратура.
Заочне правосуддя: Механізм для невідворотності покарання
Заочне правосуддя, або «in absentia», є важливим механізмом, що дозволяє українським судам розглядати справи та виносити вироки щодо осіб, які переховуються від слідства та суду. Це особливо актуально для Херсонщини, де значна кількість колаборантів втекли на тимчасово окуповані території або до Російської Федерації.
Навіть при відсутності обвинуваченого, українське законодавство забезпечує всі процесуальні гарантії. Це включає обов’язкову участь адвоката, право на ознайомлення з матеріалами справи, а також можливість оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях. Суд зобов’язаний довести, що особа була належним чином повідомлена про судовий процес. Ці заходи відповідають стандартам Європейської конвенції з прав людини, гарантуючи справедливість.
Заочні вироки мають таку ж юридичну силу, як і звичайні. Вони можуть бути підставою для конфіскації майна та враховуються під час міжнародного розшуку. Важливо зазначити, що у разі затримання або добровільної явки, засуджена особа має право просити про перегляд або новий розгляд справи.
У прифронтовій Херсонщині, де щоденні обстріли, атаки дронів та постійні повітряні тривоги стали невід’ємною частиною життя, продовження роботи судової системи та притягнення до відповідальності зрадників є критично важливим. Це демонструє, що українська держава пам’ятає про своїх громадян на тимчасово окупованих територіях і прагне відновити справедливість, незважаючи на постійні безпекові виклики. Такі вироки є чітким сигналом для тих, хто досі співпрацює з окупантами на лівому березі, що покарання є неминучим.
Ця справа не є поодинокою. Раніше, наприклад, 38-річна мешканка Херсона, яка працювала у захопленому освітньому закладі під час окупації, отримала заочний вирок у три роки ув’язнення. Також депутата окупаційної «Каховської ради депутатів» заочно засудили до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна за колабораціонізм, що підкреслює послідовність у притягненні до відповідальності за злочини проти України.
За матеріалами: Суспільне Херсон