На Херсонщині стартувало садіння картоплі, повідомив директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов. Весняні польові роботи у 2026 році проходять в умовах постійних загроз, проте обласна влада прогнозує засіяти 252,9 тисячі гектарів.
Виклики посівної: дрони та мінування
Якщо раніше головною небезпекою для фермерів були міни на полях, то сьогодні аграрії дедалі частіше потерпають від атак російських дронів, що полюють на людей і техніку в 40-кілометровій зоні від Дніпра. Деякі господарства закуповують системи РЕБ для захисту. За словами Дмитра Юнусова, 90% земель Херсонщини розміновано до 2026 року, а ділянки у 15-20-кілометровій зоні від фронту планують очистити від мін упродовж поточного року.
До безпекових ризиків додаються економічні проблеми, зокрема втрата частини торішнього врожаю та зростання цін на пальне й добрива. Попри це, прогнози на поточний сезон оптимістичні завдяки достатньому рівню вологи у ґрунті після зимових опадів.
Зберігання врожаю та структура посівів
В умовах постійних обстрілів оптимальним рішенням для зберігання збіжжя стало використання полімерних рукавів. «Рукави легко скотчем заклеюються й можна далі зберігати зерно. Варіант дешевий, практичний, ідеальний саме для наших умов бойових дій», – пояснює Дмитро Юнусов.
Загальна посівна площа під урожай 2026 року становитиме близько 252,9 тис. га. У структурі посівів переважатимуть:
- Зернові та зернобобові культури: 140,9 тис. га. З них 85% площ відведено під пшеницю, тритикале та ячмінь, решту досіють ярими сортами.
- Технічні культури: 101,7 тис. га (озимий ріпак – 22,4 тис. га, соняшник – 75 тис. га).
- Картопля та овочеві культури: близько 7 тис. га, садіння картоплі вже стартувало.
- Баштанні культури: 2 тис. га, розсаду вирощують у теплицях для висадки у травні.
Компенсації за втрачений урожай 2025
Торік на правобережній Херсонщині зафіксовано загибель понад 100 тисяч гектарів посівів, з яких 60 тисяч гектарів – повна загибель. Найбільших втрат зазнали Бериславський район, а також Дар’ївська та Тягинська громади.
У січні 2026 року уряд вніс зміни до постанови про державну допомогу, збільшивши ліміт площі для одного господарства до 2000 гектарів. Виплату встановлено на рівні 4700 гривень за кожен гектар втраченого врожаю.
Протягом лютого 246 господарств області подали заявки на компенсації через Державний аграрний реєстр. Загалом зарезервовано близько 250 мільйонів гривень. Наразі триває перевірка документів, і після всіх погоджень у Мінекономіки гроші почнуть надходити на рахунки фермерів у квітні.
Податкові борги та підтримка аграріїв
Головним бар’єром для аграріїв залишаються податкові борги, зокрема мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Департамент сільського господарства та Херсонська ОВА звернулися до Мінекономіки та народних депутатів з пропозицією внести зміни до Податкового кодексу.
«Ми пропонуємо зменшити МПЗ у два рази (на 50–60%) для територій можливих бойових дій. Наразі ці громади платять податок за тією ж формулою, що й тилові регіони України, що в наших умовах несправедливо. Ми наполягаємо, щоб ці зміни діяли заднім числом – з 1 січня 2025 року», – наголосив Дмитро Юнусов.
Важливу роль відіграє підтримка міжнародних партнерів, зокрема фонду Говарда Баффета «Жнива перемоги» та компанії Mercy Corps, які надають техніку та фінансову допомогу. Держава також розглядає збільшення компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 40% для прифронтових областей. Попри фінансові труднощі, всі господарства Херсонщини продовжують діяльність, а для аграріїв, що мають в обробітку понад 100 гектарів, доступне 100-відсоткове бронювання працівників.
Подальша доля аграріїв Херсонщини та обсяги майбутнього врожаю значною мірою залежатимуть від вирішення системних проблем, пов’язаних із податковим навантаженням, та ефективності запропонованих змін у законодавстві.